Вечір в  Пампасах

Цей експресивний пейзаж у сутінках написаний на згадку про мальовничу сільську місцевість, де художник свого часу реставрував антикварні меблі. Тепер, недоступне через війну, це місце існує лише в пам’яті — що й відлунює в цій тривожній нічній сцені.
Акрил і олійна пастель, нашаровані зі структурним гелем і покриті камфорним лаком, створюють глибоку, фактурну поверхню. Видимий шов — результат з’єднання двох частин полотна — стає символічним шрамом, що підсилює тему розлуки та крихкості.
Робота є частиною авторської серії «Місця, до яких я більше не зможу повернутись» та запрошує глядача до роздумів про втрату, пам’ять і недосяжне.